Перший трофей Кубка України з онлайн-покеру вирушить до Тернополя. Після багатогодинного протистояння володарем Кубка Києва став 20-річний Артур Ковальчук, який грає на PokerMatch під ніком "casablinca". В інтерв'ю PokerMatch Артур розповів про емоції після "заносу", покерні вподобання та свою любов до дівчат.

Читайте також: Максим "com4com" Роньшин: "На PokerMatch отримую естетичне задоволення від покеру"

- Артуре, вітаємо з перемогою! Емоції зашкалюють, мабуть?

- Дякую дуже! Так, надзвичайно складно описати пристойними словами те, що я зараз переживаю. З одного боку, можна з глузду з'їхати від такого виграшу (за 1 місце Артур отримав понад 177,000 грн - Авт.), а з іншого - я сприймаю це як належне. Це результат, до якого я прагнув, працюючи над своєю грою. Тепер у моїй покерній кар'єрі почнеться новий етап.

- Як узагалі складався турнір?

- Ідеально! Я майже зі старту був серед чип-лідерів і не втратив переваги. Вигравав монетки, приймав правильні рішення у складних роздачах, ну й складалося, звісно. Все співпало - і везіння, і чуйка, і покерні навички.

- Давно полюбляєш покер?

- Ну, правила я знав давно. Ще школярем грав у всіляких безкоштовних додатках, але справжня пристрасть прийшла десь кілька місяців тому. І нині моє життя на 90% - це покер. Робота - грати, навчання - розбирати гру, відпочинок - дивитися стріми. Тож повністю занурений у процес. Навіть розмови з друзями здебільшого про гру.

- Ти віддаєш перевагу кешу чи турнірам?

- Більше кеш. Мені взагалі складно зрозуміти, як регуляри МТТ витримують такий шалений графік. Режиму сна не існує, планувати день просто неможливо! В кеші ти сам собі встановлюєш рамки й час на сесію. Які ліміти граю? Все дуже нестабільно. Можу зовсім дешеві, якщо що-небудь виграю - піднімаюся трохи вище. Але так було раніше. Нині хочу зосередитися на 5/10 и 10/20 грн. А взагалі у майбутньому хочу стати покерним тренером.

- Що скажеш про PokerMatch?

- Обожнюю! Дуже затишно тут грати, приємний дизайн. Тут набагато спокійніше та приємніше, ніж в інших румах.

- Тобі лише 20 років. Батьки не були проти покеру?

- Ой, всяке було (посміхається). Я навіть нещодавно збирав гроші, щоби зняти окрему квартиру. М'яко кажучи, їм не дуже подобалося те, що я граю в покер. Але, знаєш, після перемоги відношення помінялося. Сідаєш обідати, а мама така: "Синку, може, тобі ще хліба" (сміється).

Так співпало, що нещодавно я забрав документи з четвертого курсу медінституту. Тут справа не в покері, просто зрозумів, що стоматологія - це не моє. І звичайно, цей виграш дуже вчасно стався. Думаю, що він круто змінить моє життя.

- Крім покеру, є ще інші захоплення?

- Дівчата (посміхається). Я їх дуже люблю. Ще займаюся спортом, ходжу в зал. Взагалі про себе мені розповідати досить складно. Я дуже молодий і тільки починаю відчувати цей світ, себе. Помічаю, що багато речей, які прийнято вважати правильними, мені здаються маячнею, типовий сценарій життя середньостатистичної людини для мене дуже нудний. Я люблю яскраві емоції, люблю кайфувати від життя, робити що-небудь неймовірне.

- Що порадиш іншим покеристам?

- Отримуйте задоволення від гри! Особисто у мене протягом сесії присутній увесь спектр емоцій: ейфорія, погорда, помста, сльози, межа нервового зриву, умиротворення, цікавість, адреналін. Грайте! Хто ми є, щоб відмовлятися від таких подарунків Господа, як можливість грати в покер?

Інтерв'ю підготував Євген Смертенко