У найпопулярніших покерних серіях, таких як WSOP чи EPT, весь арсенал фішок вимірюється десятками кілограмів, а їх загальна вартість – десятками тисяч доларів. Адже професійні атрибути гри виготовляють із кераміки та металу. Тоді як любительські фішки створюють із недорого пластика і композитів, через що вони є легшими.
Читайте також: Батон — найвигідніша позиція за покерним столом
Утім спільна ознака між елітними і звичайними фішками таки існує. Мова про їх забарвлення, яке відповідає певному номіналу. Звичайно, деякі казино відходять від стандартного дизайну, про який мова піде далі.
Покерні фішки. Фото: Gamblersbargainden
В турнірному покері, як правило, не побачиш білих і червоних фішок. Одинички і п’ятірки, натомість, органічно вписуються у кеш-гру. Фішка номіналом у 25 одиниць – зелена, 50 – синя, 100 – чорна, 500 – пурпурова.
На пізній ж стадії турніру у гру вступають жовті фішки – 1 000 одиниць, рожеві – 5 000 і помаранчеві чи блакитні – 10 000. Активній експлуатації фішок із великим номіналом передує обов’язкова покерна процедура – чип-рейз. Дилер, або ж менеджер турніру вилучає із обігу "дріб’язок", який втратив свою актуальність в процесі зростання блайндів. Відтак фішки із невеликим номіналом обмінюють на дорожчі.
У масштабних турнірах, які збирають кілька тисяч гравців і можуть тривати до тижня, чип-рейз здійснюють кілька разів. А на фінальному столі у бій ідуть навіть фішки із номіналом у мільйон одиниць.