Схожий підрахунок очок використовують у різних карточних іграх досить давно. До покеру ж він добрався у 1997 році, коли Едвард Хатчінсон опублікував свою систему в канадському покерному журналі. Основою цієї системи є очки, які нараховуються за ті, чи інші переваги, що має стартова рука.
Система Хатчінсона для Техаського Холдему
Цінність руки:
- +16 балів за туза у руці
- +14 балів за короля
- +13 балів за даму
- +12 балів за валета
- +11 балів за десятку
- +«Х» балів за решту карт, де «Х» – номінальна цінність карти (6, 8, 9 …)
Потенціал руки:
- +10 балів, якщо карти на руці це пара
- +4 бали, якщо карти однієї масті
- +3 бали, якщо на руці конектори
- +2 бали, якщо конектори з однією дірою
- +1 бал, якщо конектори з 2 дірами
Позиція:
- +3 бали, якщо ви у середній позиції за столом
- +5 балів, якщо ви на кат-офі або баттоні
Читайте також: Школа покеру: слоуплей
Якщо у підсумку сума ваших балів рівна або більша за 30 – ви можете прийняти ставку (зробити лімп). Якщо сума більша ніж 34, ви можете робити рейз, або заколоти його.
Приклад: У вас на руках Q бубна 10 бубна. 13 балів за даму + 11 балів за десятку + 4 бали за карти однієї масті + 2 бали за конектори з однією дірою = 30 балів. Отож з цією рукою ви можете лімпити в будь-якій позиції, а в пізній – навіть рейзити.
Система Хатчінсона дає лише приблизне уявлення про силу руки. Вона не враховує чимало факторів, як то стиль опонентів, динаміку за столом, чи розмір стеку. Та, водночас, вона є простою та зрозумілою для новачків і здатна допомогти їм перших етапах знайомства із покером.