Іншими словами, на психологічному рівні виникає своєрідний комплекс, який не дозволяє початківцю грати розкуто, аби не припуститись помилок.
Утім, тайт (англ. tight – щільний, тісний), нерідко є частиною стратегії навіть у професіоналів. Завдяки стриманій грі і нечастій участі в роздачах, тайтовий гравець створює собі відповідну репутацію. А відтак, при нагоді, може застосувати власний імідж для блефу.
Тайтова гра у покері. Джерело: pokerfanatics
Водночас, тайтова гра має і чимало недоліків. Такі гравці, як правило, піддаються постійному тиску збоку більш агресивних суперників. До того ж, навіть дочекавшись руки зі свого діапазону, тайтовий гравець частенько відлякує суперників. А тому можливість виграти серйозний банк випадає вкрай рідко.
Читайте також: Психологія у покері: тільт
Ну і насамкінець, тайтова гра є абсолютно недоречною у турнірах зі швидким зростанням блайндів. Тут навпаки, не завадить грати агресивно, навіть лузово.