Об’єктивно така стратегія ведення гри не є сильною. Особливо, якщо мова про довгі затяжні турніри. Адже вірогідність наштовхнутися на сильну комбінацію суперника є надзвичайно високою, майже гарантованою.
Натомість, на якійсь нетривалій дистанції, скажімо, у кеш-іграх, "маніяк" може вибороти собі певні дивіденди.
Читайте також: Математика покеру: як грати у турнірах із різними розмірами стеку
Важливо розуміти, що під словом «маніяк» в покері розуміють не сильного агресора, а відверто слабкого гравця, який власну необізнаність намагається компенсувати дивакуватими рішеннями. Такі покеристи в першу чергу розраховують на усмішку фортуни.
Попри це, "маніяки" створюють помітний дискомфорт своїм суперникам. Заважаючи вести звичну гру. Професіонали радять проти таких "психопатів" діяти виважено. Дочекатися сильної комбінації та спробувати максимально "розкрутити" агресора, а при можливості — вибити його з гри. Головне тут вчасно розпізнати за столом "маніяка". Далі — справа техніки. Найчастіше сильні покеристи роблять чек-кол до останнього. Такими діями дозволяють "жертві" максимально насолодитися власним блефом. Потім скинути навіть вельми слабку карту вже "маніяки" не здатні.
"Маніяк" за столом. Фото: PokerNewsReport
Серед покерної еліти "маніяків", звісно, немає. Найбільше їх серед початківців. Новачки нерідко надивляться на вдалі блефи зірок і намагаються повторити ледь не у кожній роздачі.