Парі було публічним і взяти участь у ньому міг будь-хто, готовий зробити вступний внесок у 10 000 доларів (з урахуванням інфляції, за сьогоднішніми мірками це приблизно 140 000 доларів).
Читайте також: Легенда покеру показує приклад правильної поведінки під час пандемії
Першим на запрошення відгукнувся Нік "Грек" Дандолос, якого тоді називали не мало не багато "Королем гравців". Так його охрестили через неймовірну любов до самого процесу гри. Він, не задумуючись, за кілька годин програвав та вигравав астрономічні на той час суми.
Нік "Грек" Дандолос (у центрі)
Суперником Ніка став Джоні Мосс – ще одна легенда покеру. Якщо вірити історіям про нього, то коли Мосс приїжджав до міста грати у покерному турнірі, всі інші гравці якомога швидше виїжджали з міста, аби не пересіктися із Джоні за столом.
Вклинитися у дуель цих двох не ризикнув більше ніхто. Утім, всі більш-менш помітні гравці з’їхалися до казино "Підкова", щоб поспостерігати за поєдинком і, звісно, зробити на нього свої ставки.
Нік та Джоні з кожним днем розганялися усе сильніше. Гравці по черзі підіймали ставки до захмарних розмірів, не забуваючи заодно демонструвати власну майстерність. В одній із роздач Грек виграв банк у пів мільйона доларів, навіть не подивившись у власні карти.
Джоні Мосс (ліворуч)
Гра тривала 5 місяців з перервами тільки на сон, а закінчилася перемогою Джоні Мосса. Він виграв у суперника понад 2 мільйони доларів (близько 30 мільйонів за сучасними мірками). Під час останньої роздачі Нік Грек посміхнувся та сказав: "Що ж, містер Мосс, думаю, мені пора Вас відпустити!".
Ця фраза стала легендарною у світі покеру і ще більше прославила Ніка. Ну, а Джоні Мосс після цієї гри став неофіційно найкращим покерним гравцем свого часу. Згодом він тільки підтвердив цей титул, вигравши два перші в історії Main Event WSOP (1970, 1971) та загалом 9 браслетів WSOP з 1970 до 1988 років.
І Джоні Мосс, і Нік Грек, у підсумку, одними з перших потрапили до Залу слави Покеру.